|
Підручник "ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ
ПОЛІМЕРНИХ ТА КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ"може бути запропонований
Вам у вигляді поліграфічного видання або компакт-диску без права
передруку
|
"Технологія
Переробки Полімерних та Композиційних
Матеріалів"
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник, в
якому подано технології переробки полімерних матеріалів у вироби, найбільш
поширеними у промисловості, високопродуктивними методами: екструзії, лиття
під тиском, екструзії з наступним роздувом, термоформуванням тощо.
Показано вплив основних технологічних параметрів процесів переробки на
якість готових виробів, наведено оптимальні умови переробки та шляхи
інтенсифікації технологічних процесів. Розглянуто фізико-хімічні основи
переробки пластмас у вироби, основи технології переробки та використання
композиційних матеріалів. Підручник призначений для студентів вищих
навчальних закладів бакалаврського та магістерського рівня за напрямком
"Технологія полімерних та композиційних матеріалів". Він може бути також
корисний інженерно-технічним працівникам промисловості переробки пластмас,
працівникам науково-дослідних інститутів, проектних організацій.
|
Книги Ви отримаєте після замовлення на
протязі наступних 7 діб |
|
Від Олега Копила
Дата:
м.Львів, Україна. |
|
|
Шановний Колего,
Ознайомтесь, будь ласка, з інформацією про авторів цього видання та
основними розділами книги більш детально
|
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
1.КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ З ПЛАСТМАС
2.ПІДГОТОВКА ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИЦІЙ ДО ПЕРЕРОБКИ
2.1. Подрібнення
2.1.1. Методи подрібнення
2.2.
Просіювання
2.3. Усереднення (укрупнення) партій
2.4.
Підсушування
2.5. Зволожування
2.6. Змішування
2.6.1.
Диспергування
2.6.2. Змішування (пластикація) полімерів на
вальцях
2.7. Розчинення
2.8. Фарбування
3.ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ОСНОВИ ПЕРЕРОБКИ ПЛАСТМАС
3.1. Температурно-часовий інтервал переробки полімерів
3.2.
Текучість і її використання під час розробки технології переробки
полімерів
3.2.1. Суть методів визначення текучості
3.2.2.
Визначення текучості за Рашигом
3.2.3. Вплив текучості на якість
виробів і конструктивні особливості обладнання
3.3. Вибір методу
переробки полімерів
3.4. Технологічні властивості
термопластів
4.ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ З ТЕРМОПЛАСТІВ
4.1. Технологія формування методом лиття під тиском
4.1.1.
Різновидності процесів лиття під тиском
4.1.2. Вироби, які
виготовляють литтям під тиском
4.1.3. Матеріали. Вимоги до
пластмас, які переробляють литтям під тиском
4.1.4. Технологія
лиття під тиском термопластів
4.1.5. Процеси, які супроводжують
цикл формування, і їх вплив на якість виробів при литті під
тиском
4.1.6. Технологічні параметри лиття під тиском
термопластів
4.1.7. Вплив технологічних параметрів на якість
виробів і продуктивність технологічного процесу
4.1.8. Види браку
при литті під тиском та шляхи його усунення
4.2. Технологія
формування порожнистих виробів із замкнутим об’ємом
4.2.1. Метод
екструзійного видування
4.2.2. Технологія формування методом
литтєвого видування
4.2.3 Технологія ротаційного формування
виробів
4.3. Технологія формування виробів з листових матеріалів.
Термоформування
4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу
4.3.2.
Вимоги до матеріалів та заготовки
4.3.3. Характерні особливості
технології пневмоформування
4.3.4. Основні способи
термоформування
4.3.5. Технологія формування виробів
термоформуванням
4.4. Технологія формування погонажних виробів
методом екструзії
4.4.1. Загальні поняття
4.4.2. Загальна
характеристика екструзії
4.4.3. Технологія формування плівок
екструзійним методом
4.4.4. Виготовлення комбінованих
(двошарових) плівок (дублювання)
4.4.5. Види браку при екструзії
плівок, його причини і способи усунення
4.4.6. Технологія
одержання листів методом екструзії
4.4.7. Технологія виробництва
полімерних труб методом екструзії
4.4.8. Допоміжні екструзійні
процеси
4.4.9. Аутотермічна екструзія
4.5. Технологія
формування погонажних виробів методом вальцювання та
каландрування
4.5.1. Загальні поняття
4.5.2 Технологія та
умови каландрування
5.ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ З РЕАКТОПЛАСТІВ
5.1. Технологія виготовлення виробів пресуванням
5.1.1.
Компресійне пресування
5.1.2. Литтєве пресування
5.1.3. Пряме
пресування з декоруванням та двоколірне пресування
6.ЛИТТЯ ПІД ТИСКОМ РЕАКТОПЛАСТІВ
6.1. Особливості лиття під тиском реактопластів
6.2. Основні
стадії лиття РП і технологічні параметри
6.2.1. Практична
методика встановлення технологічного режиму лиття РП
6.3. Види
браку при литті під тиском реактопластів
7.ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ
7.1. Основи створення полімерних композиційних
матеріалів
7.1.1. Класифікація полімерних композиційних
матеріалів
7.2. Поверхневі явища на межі розподілу фаз в
композитах
7.3. Основи технології переробки та використання
полімерних композиційних матеріалів
7.3.1. Склопластики
7.3.2.
Вуглепластики
7.4. Технологія виготовлення виробів з армованих
пластиків
7.4.1. Теоретичні основи зміцнення полімерів
армуванням
7.4.2. Методи формування виробів та стадії
технологічного процесу переробки армованих пластиків
7.4.3.
Основні методи формування виробів
8.ТЕХНОЛОГІЯ ВІДЛИВАННЯ (ЛИТТЯ БЕЗТИСНЕВЕ)
8.1. Відливання звичайне. Формування виробів на основі епоксидних
композицій
8.2. Формування виробів з композицій на основі
ненасичених поліестерних смол
8.3. Методи полімеризаційного
формування виробів з термопластів
8.3.1. Формування
полімеризаційне з поліуретанів
8.4. Технологічний процес
формування виробів з поліуретанів
8.5. Формування полімеризаційне
з поліаміду
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
|
|
СУБЕРЛЯК Олег
Володимирович – доктор хімічних наук, професор, завідувач
кафедри хімічної технології переробки пластмас Національного
університету “Львівська політехніка”, академік Української
технологічної академії, член редколегії наукових журналів:
“Український полімерний журнал”, “Вісник НУ “Львівська політехніка”,
“Хімія, технологія речовин та їх застосування”. Основні наукові
інтереси пов’язані з теорією прогнозованих синтезів ко–полімерів
біомедичного призначення, технологією переробки крупнотонажних
полімерів та композитів на їх основі. Автор 300 наукових праць, 36
винаходів та патентів, підручника та чотирьох навчальних посібників.
|
|
БАШТАННИК
Петро Іванович – кандидат технічних наук, доцент кафедри
переробки пластмас і фото-, нано- та поліграфічних матеріалів
Українського державного хіміко-технологічного університету (м.
Дніпропетровськ). Галузь наукових досліджень – технологія і
переробка полімерних композиційних матеріалів, що армовані
вуглецевими, базальтовими і органічними волокнами. Автор 220
наукових праць, 20 авторських свідоцтв і патентів України, двох
навчальних посібників. |
|
ПЕРЕДМОВА
Зростання виробництва пластмас і їх поширення, практично, в усіх
галузях народного господарства є наслідком науково-технічного
прогресу.
Великий інтерес до пластичних мас викликаний не тільки їх
своєрідними технічно вигідними властивостями (низька питома густина,
висока хімічна стійкість, наявність високоеластичного стану тощо)
Виготовлення виробів з пластмас відзначається низькою
трудомісткістю, енергомісткістю, доступністю вихідної сировини.
На виготовлення пластмасового виробу потрібно витратити в 2,5 - 4
рази менше праці, ніж на виготовлення аналогічного виробу з металу,
і при цьому споживається в 3 ч 5 разів менше енергії.
Впровадження в народному господарстві пластмас і композиційних
полімерних матеріалів (скло-, вугле- та органопластиків)
відзначається високою економічною ефективністю.
Виготовлення виробів з пластмас зосереджене на підприємствах чи
дільницях з переробки пластмас, які об’єднані в одну підгалузь –
технології переробки пластмас.
За методами виготовлення виробів з пластмас її можна поділити на
такі групи виробництв з індивідуальною об’ємною часткою:
• лиття під тиском термопластів – 33 %;
• екструзія – біля 30
%;
• пресування – 26 %;
• каландрування – 5 %;
• інші
методи – 6 %.
Основну масу погонажних виробів (труби, плівки, листи, профілі
тощо) одержують методом екструзії. За технологією вальцювання і
каландрування отримують значний асортимент плівок (плівки загального
призначення, морозостійкі, багатошарові, комбіновані тощо) і рулонні
матеріали.
Продукцію, одержану методом екструзії, широко використовують у
народному господарстві як вироби самостійного призначення або як
напівфабрикат для виготовлення виробів іншими методами. Наприклад,
листи використовують або безпосередньо як облицювальний та
футерувальний матеріал, або для виготовлення виробів
термоформуванням, вирублюванням тощо.
Екструзійні методи переробки пластмас набувають значного
поширення як допоміжний спосіб неперервного пакування промислових та
харчових виробів у полімерну оболонку, вони також перспективні при
нанесенні електро-, хімізоляції на провідники тощо.
Перевага екструзійних процесів – неперервність виробництва,
велика одинична потужність, висока технологічність при низькому
рівні технологічних відходів, можливість автоматизації процесу і
створення замкнених циклів, керованих за допомогою EOМ. Вироби з
пластмас, які отримують методом екструзії, належать до
матеріалоємної продукції.
Сировина і матеріали для їх одержання становлять 80 % загальних
затрат, на електроенергію припадає лише 10 % і на трудозатрати – до
5 %. Всі ці переваги, а також велике практичне значення погонажних
виробів і практично необмежений їх асортимент зумовили випереджаючі
темпи зростання частки полімерних виробів в загальному обсязі
випуску виробів з пластмас.
Сировиною для виготовлення погонажних виробів є термопласти:
поліолефіни, полівінілхлорид, полістирольні пластики.
Значно розширилась матеріальна база виробництва їх в Україні з
введенням до ладу поліпропіленового заводу в м.Лисичанськ та заводу
з виготовлення надвисокомолекулярного поліетилену і поліпропілену в
м. Калуш, який збудувала німецька фірма “Лінде”.
Створення прогресивних методів переробки пластмас у вироби та
інтенсифікація існуючих – мета галузі переробки пластмас.
Аналізуючи тенденції розвитку промисловості, можна виділити
перспективні напрямки розвитку підгалузі:
1.Повне технічне переозброєння, реконструкція діючих
виробництв.
2.Випереджаючий розвиток хімічного машинобудування
для створення нового обладнання із широким використанням ЕОМ,
робототехніки і засобів автоматизації.
3.Освоєння нових,
високоефективних технологічних процесів, які б забезпечували
комплексне й економне використання сировини і зниження (або повну
відсутність) забруднення навколишнього середовища. Створення
безвідходних, екологічно чистих технологій.
4.Розробка і
впровадження автоматизованих технологічних ліній, автоматичних
систем управління, комплексна механізація виробничого
процесу.
5.Широке використання для проектування обладнання і
створення технологічних процесів ЕОМ, систем автоматичного
проектування.
Вирішення поставлених завдань великою мірою залежить від
кваліфікаційного рівня спеціалістів, керівників технологічних
процесів, технологів та конструкторів.
Рівень їх підготовки значно залежить від якості вивчення
студентами дисципліни "Технологія виготовлення виробів з пластмас і
композиційних матеріалів".
Мета цього курсу – ознайомити студентів з теоретичними і
практичними питаннями виготовлення виробів із пластмас і
композиційних матеріалів з потрібним комплексом властивостей
найбільш поширеними високопродуктивними методами, методами
регулювання технологічними процесами та їх удосконаленням.
Що ж означає слово „технологія”? У перекладі з давньогрецької –
це майстрування. Майстрування, яке приводить до отримання
необхідного виробу із вихідної сировини. В більш повному, загальному
розумінні технологія – реалізація технологічного процесу, який
складається із цілого ланцюга послідовних стадій (операцій), від
отримання і підготовки сировини до пакування готових виробів.
Технологічний процес здійснюють в конкретних технологічних умовах
(режимах) з використанням відповідного обладнання, оснащення та
допоміжного устаткування. Отже, для реалізації технологічного
процесу виготовлення виробу з пластмас необхідні такі елементарні
етапи та засоби:
Які ж функції інженера-технолога в організації технологічного
процесу?
На виробництві інженер-технолог з переробки пластмас виконує такі
функції:
•розробляє і впроваджує у виробництво технологічні процеси
виготовлення нової продукції;
•забезпечує умови виготовлення
виробів з наперед заданими конструкцією і
властивостями;
•здійснює контроль сировини, проводить визначення
її реальних технологічних характеристик;
•вибирає оптимальні
режими переробки та технологічного процесу (за
стадіями);
•контролює перебіг технологічного процесу і вносить
корективи для забезпечення необхідної якості виробу;
•проводить
контроль кінцевої продукції і оперативно висуває заходи впливу на
технологічний процес при відхиленні заданих характеристик
виробу;
•підвищує якість виробу, розробляє заходи щодо
інтенсифікації процесу, його автоматизації, економії сировини та
матеріалів;
•вирішує екологічні питання, розробляє рекомендації
та втілює в життя пропозиції щодо безвідходних, екологічно чистих
технологій. |
"Технологія Переробки Пластмас та Композиційних Матеріалів"
-це знахідка для студента, спеціаліста, виробничника та дослідника! Ви
впевнетись в цьому на Власному Досвіді!
"Технологія Переробки Пластмас та Композиційних Матеріалів"
Це Настільна Книга Спеціаліста
Наглядно і надзвичайно конкретно
донесе знання Наставників і Досвідчених Педагогів студентам
В
цій книзі виробничники та підприємці, зайняті в галузі переробки
пластичних мас, знайдуть необхідну вичерпну інформацію про сучасні
традиційні і нетрадиційні, а також мало відомі технології формування
різноманітних полімерних виробів, продуктивні способи підготовки
сировини і контролю її якості.
НАТИСНІТЬ ТУТ,
ЩОБ ЗРОБИТИ СВОЄ ЗАМОВЛЕННЯ >>
Copyright Олег Копил. Всі права захищені. Україна,
м. Львів.
E-mail для звя'зку adonisdikopol@mail.ru
ВЛАСНИКАМ
САЙТІВ ТА РОЗСИЛОК НА ТЕМУ ОНЛАЙН БІЗНЕСА |
Каталогах
